Вивчивши ситуацію щодо створення в Україні ядерно-паливного циклу, робоча група Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки констатує:

Необхідність організації національного ядерно-паливного циклу (ЯПЦ) України вперше визначена Указом Президента від 23.02.94 р. №64/94 “Про невідкладні заходи щодо розвитку атомної енергетики та формування ядерно-паливного циклу в Україні”. Основні показники та складові Комплексної програми створення ЯПЦ були затверджені Постановою КМУ від 12.04.95 р. №267, були включені до Національної енергетичної програми України до 2010 р., яка була затверджена Постановою Верховної Ради України від 15.05.96 р. №191/96-ВР. У червні 2001 р. Постановою КМУ від 06.06.01 р. №634-8 затверджена відкорегована редакція Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні, яка включає:

- Програма 1 – виробництво та переробка уранової руди;

- Програма 2 – виробництво гексафториду урану;

- Програма 3 – виробництво заготовок із цирконієвого сплаву;

- Програма 4 – виробництво цирконієвого прокату;

- Програма 5 – виробництво тепловиділяючих збірок;

- Програма 6 – наукове, конструкторсько-технологічне та проектне супроводження ЯПЦ.

Для забезпечення основних показників Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.06.01 р. №634-8, необхідно до кінця 2010 року забезпечити фінансування в обсязі 5,3 млрд. грн.(959,4 млн. доларів), у т.ч.: на розвиток уранодобувної промисловості – у розмірі 3,11 млрд. грн. (566,1 млн. доларів), створення виробництва цирконієвих сплавів, прокату та комплектуючих виробів - у розмірі 893,2 млн. грн. (162,4 млн. доларів), будівництво заводу ядерного палива – 582,4 млн. грн. (105,9 млн. доларів), науково-технічне та проектно-конструкторське супроводження – 687,5 млн. грн. (125,0 млн. доларів).

Робоча група констатує, що на даний час ситуація зі створенням ЯПЦ в Україні є катастрофічною.

Фактично зірвано виконання показників, передбачених рішеннями Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Зокрема:

- Указом Президента України від 23.02.94 р. №64/94 “Про невідкладні заходи щодо розвитку атомної енергетики та формування ядерно-паливного циклу в Україні”;

- Національною енергетичною програмою України до 2010 року, затвердженою Постановою Верховної Ради України від 15.05.96 р. №191/96-ВР;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.95 р. №267 “Про створення ядерно-паливного циклу”;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.01 р. №634-8 “Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.95 р. №267”.

Станом на 01.01.2003 на виконання Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу спрямовано 278,4 млн. грн., у тому числі 125,3 млн. грн. грошовими коштами, замість запланованих 1310,0 млн. грн., а загальна заборгованість НАЕК “Енергоатом” перед цільовим галузевим Фондом створення ядерно-паливного циклу становить 821,4 млн. грн., в тому числі 688,0 млн. грн. за компенсаційне ядерне паливо. Незадовільне фінансування привело до зриву виконання завдань Комплексної програми. Жодна з поставлених у Програмі цілей не досягнута. Більш того, це призвело до межі банкрутства ряд стратегічно важливих для енергетики України підприємств, задіяних в Програмі, порушено судові справи про банкрутство ДНВП “Цирконій” та ДП “ПГМЗ.”

Освоєння Новокостянтинівського родовища фактично зірвано, внаслідок чого постало питання про можливість подальшого функціонування СхідГЗК, зупинки та ліквідації виробництва урану в Україні в найближчі 5-6 років і необхідності додаткових витрат на консервацію об’єктів уранового виробництва в обсязі 1,5 млрд. грн..

Комплексною програмою передбачалося створення виробництва трубної заготовки та її холодної деформації на ДНВП “Цирконій” та інших комплектуючих виробів на СхідГЗК з метою забезпечення повних потреб АЕС України в цих виробах для виготовлення ТВЗ. Загальні витрати для досягнення цих цілей визначені в сумі 893,2 млн. грн.. Планами робіт за період з 1996 року по І півріччя 2002 року передбачалось фінансування в обсязі 356,3 млн. грн.. Фактично профінансовано роботи в обсязі 80,5 млн. грн..

Програма робіт з науково-дослідного та проектно-конструкторського супроводження ЯПЦ виконана лише на 20% .

Аналіз виконання основних показників Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу, затверджених Постановами Кабінету Міністрів України від 12 квітня 1995 р. №267 та від 06 червня 2001 р. №634-8, свідчать про те, що більшість поставлених завдань не виконано або виконується з порушенням термінів.

Під час розробки програми створення власного виробництва ядерного палива були дуже оптимістично оцінені потенційні можливості вітчизняних підприємств, науково-технічних розробок для освоєння зазначеного виробництва без урахування їх фактичного стану.

Прийнята програма не мала належного фінансового забезпечення через низький рівень оплати споживачами у 1996-1999 рр. електричної енергії. Атомні електростанції не мали можливостей розраховуватись за отримане з Російської Федерації на компенсаційній основі свіже ядерне паливо. НАЕК “Енергоатом” є одним з основних кредиторів ДП “Енергоринок”. Фактично кошти за компенсаційне ядерне паливо використовувались не на виконання цільового завдання, а розпорошувалися.

Починаючи з 2002 р., фінансова ситуація на енергоринку кардинально змінилася. Починаючи з ІІ півріччя 2002 року, ДП Енергоринок стабільно розраховується з НАЕК “Енергоатом” на рівні 100%. Витрати на створення ЯПЦ були закладені у тарифі на електроенергію НАЕК “Енергоатом”. Крім того, Компанія, затверджуючи занижені виробничі показники, стабільно отримує додаткові кошти. Проте, у зв’язку з низькою фінансовою дисципліною та нецільовим використанням коштів НАЕК “Енергоатом”, фінансування створення ЯПЦ не покращилось.

За 9 місяців 2003 року НАЕК “Енергоатом” перерахувала до Фонду створення ЯПЦ всього 35,4 млн. грн. в той час, як , згідно структури тарифу, затвердженої НКРЕ, Компанія (згідно даних НКРЕ) повинна була перерахувати до Фонду ЯПЦ 68 млн. грн.. Загальна заборгованість НАЕК “Енергоатом” перед Фондом ЯПЦ станом на 01.06.2003 р. становить 804,0 млн. грн., в т.ч. за компенсаційне ядерне паливо – 670,6 млн. грн..

Ідеологія добудови нових енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській АЕС будь-якою ціною, в тому числі і за рахунок недофінансування ЯПЦ, призводить до створення критичної ситуації в промисловості ядерно-паливного циклу, яка фінансується за залишковим принципом.

Не менш важливою причиною зриву виконання Комплексної програми є також те, що в Україні не була створена дієва система керування та контролю за її виконанням. Варто особливо підкреслити і вкрай неефективне виконання своїх координуючих і контролюючих функцій з даних питань РНБО України, який фактично не впорався із завданнями, поставленими Президентом України. З метою забезпечення реалізації Комплексної програми створення ЯПЦ, Президентом України було підписано ряд документів, зокрема, Указ №457 від 10.03.2000 р. “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 лютого 2000 року “Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України”. Серед іншого, Указ зобов’язував Кабінет Міністрів розглянути стан реалізації Комплексної програми створення ЯПЦ та вжити невідкладних заходів щодо її виконання.

Контроль за виконанням цього Указу був покладений на Секретаря РНБОУ Марчука Є.К. Проте результативність цього контролю виявилась дуже низькою. Так, із 7 пунктів Указу, що стосуються ядерної енергетики, і по сьогодні повністю виконано лише 1.

З серпня 2000 р. заступником секретаря РНБОУ – куратором ПЕК, став С.Б.Тулуб, який з грудня 1999 р. по червень 2000 р. очолював Міністерство палива та енергетики України. Проте призначення в РНБОУ високого посадовця із ПЕК не вплинуло на покращення стану справ у ядерній галузі. На протязі 2000-2002 рр. Президентом України було прийнято 13 Указів, Розпоряджень, надано Доручень з питань ядерної енергетики. Переважна більшість із них залишається невиконаною. Причому контроль за виконанням деяких із розпоряджень Президента (зокрема, № 60 від 19.03.01 р.) було покладено персонально на Є. К. Марчука.

Ще у Дорученні Президента України від 18.09.00 р. №480/27945-01 перед Кабінетом Міністрів (міністром палива та енергетики України в цей період був С.Ф.Єрмілов, його першим заступником – В.А.Гайдук), серед іншого, були поставлені завдання розробити та затвердити Концепцію розвитку атомної енергетики та промисловості України, забезпечити її реалізацію, провести спеціальне засідання Кабміну, дати персональну оцінку тим посадовим особам, які не забезпечили виконання заходів щодо підвищення ядерної та радіаційної безпеки, підвищити особисту відповідальність керівників усіх рівнів за виправлення ситуації та контроль за безпекою АЕС.

Ці положення доручення Президента України до сьогодні так і не виконані.

Незважаючи на те, що до компетенції вищого органу у системі органів виконавчої влади –Кабінету Міністрів України належить забезпечення розробки і реалізації державних програм у сфері використання ядерної енергії, виконання положень “Національної енергетичної програми України до 2010 року” у частині створення національного ядерно - паливного циклу фактично зірвано. Причому як аспекті нормативно-організаційного забезпечення, так і в фінансовому, виробничому і науково – технічному аспектах. Питання про стратегічні орієнтири атомної енергетики фактично знаходяться поза увагою Кабінету Міністрів і жодного разу не розглядалися на його засіданнях. Відсутня національна енергетична і ядерна (як її складова) політики, про необхідність вироблення яких народні депутати України неодноразово звертали увагу Уряду. Кабінет Міністрів так і не зміг налагодити ефективну і прозору систему відповідальності та контролю за виконанням державних програм, Указів, Розпоряджень Президента України, Урядових рішень з питань утворення ЯПЦ. Безвідповідальність вищого органу виконавчої влади породжує таку ж безвідповідальність нижчих щаблів влади.

Міністр палива та енергетики України Єрмілов С.Ф. не зміг організувати роботу з вирішення завдань, які стоять перед ядерною галуззю і, зокрема, щодо створення ЯПЦ, оскільки його робота переважно орієнтована на розв’язання поточних проблем галузі та виконання ресурсних завдань, що стоять перед Мінпаливенерго.

Мінпаливенерго так і не створило ефективного механізму, який би забезпечив розрахунки НАЕК “Енергоатом” з Фондом створення ЯПЦ. Юридичний статус Фонду створення ЯПЦ не визначений. Положення про нього, затверджене Держкоматомом України ще 01.03.95 р., не було переглянуто і перезатверджено Мінпаливенерго, в результаті чого вже давно втратило законну силу. Не були призначені не тільки керівник, але і які-небудь інші штатні співробітники Фонду. Відсутнє чітке законодавче регулювання створення ЯПЦ. Про ці факти як одні з основних організаційних проблем, що заважають стабілізації ситуації у ЯПЦ, було інформовано Кабінет Міністрів України ще у квітні 2000 р. За час, що минув, нічого не змінилось.

Створене у 2001 р. ЗАТ “Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива”, основним завданням якого є організація виробництва ядерного палива для України із залученням промислових потенціалів України, Казахстану та Росії, також не змогло змінити ситуацію на краще, оскільки воно не було наділене ні фінансовими ресурсами, ні важелями впливу.

13 травня 2003 року було укладено Угоду між Урядом Республіки Казахстан, Урядом Російської Федерації і Кабінетом Міністрів України про сприяння в розвитку і діяльності закритого акціонерного товариства “Спільне українсько-казахстансько-російське підприємство з виробництва ядерного палива”. Угода була затверджена Постановою Кабінету Міністрів України №1394 від 04.09.2003 р. Згідно даної Угоди, українська сторона повинна забезпечити:

- виробництво цирконієвого прокату, що використовується для виготовлення ядерного палива;

- виробництво комплектуючих виробів, що використовуються для виготовлення ядерного палива.

Однак на сьогоднішній день українською стороною умови Угоди не виконуються, і ніяких перспектив їх виконання в майбутньому немає, оскільки контроль за виконанням цієї Угоди з боку Кабінету Міністрів України практично відсутній.

Лише після неодноразових звернень робочої групи Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки до органів виконавчої влади, 07.07.03 відбулось засідання колегії Мінпаливенерго з питання стану справ з реалізації Комплексної програми створення ЯПЦ. По результатам колегії Мінпаливенерго звернулось до Прем’єр-міністра України Януковича В.Ф. з конкретними пропозиціями щодо виправлення ситуації.

Колегія Мінпаливенерго дійшла висновку, що, незважаючи на реальні можливості фінансування Комплексної програми, цього не робиться. Крім того, колегія Мінпаливенерго просила Прем’єр-міністра надати доручення підготувати розгляд в Уряді питання щодо стану справ з реалізації Комплексної програми та першочергових заходів з її виконання, а також застосувати дисциплінарне стягнення до президента НАЕК “Енергоатом” Тулуба С.Б. за невиконання доручень Кабінету Міністрів України, постанов НКРЕ України та розпорядчих документів Мінпаливенерго в частині погашення заборгованості перед цільовим галузевим Фондом створення ядерно-паливного циклу, що призвело до кризового стану підприємств атомної промисловості.

Однак Кабінет Міністрів звернення колегії Мінпаливенерго фактично проігнорував. Жодне з піднятих питань не вирішене. Замість цього, навіть не затвердивши зміни у Комплексній програмі створення ЯПЦ і не відпрацювавши компенсуючі можливості і механізми, Кабінет Міністрів виходить у Верховну Раду з пропозиціями щодо корпоратизації ряду підприємств ЯПЦ. Це свідчить про непродуманість та непослідовність його дій, нехтування стратегічно важливих завдань, поставлених Президентом України щодо розвитку атомної промисловості.

Терміни виконання доручень Прем’єр-міністра України щодо необхідності проведення аналізу виконання Комплексної програми створення ЯПЦ в Україні систематично порушуються, і їх практично ніхто не контролює. Це свідчить про незадовільне виконання Кабінетом Міністрів своїх контрольних та організаційних функцій по виконанню доручень Президента України з питань створення ЯПЦ.

Незважаючи на те, що прийнята у січні 2000 року галузева Програма №7 “Поводження з відпрацьованим ядерним паливом атомних електростанцій” розглядалась як складова Комплексної програми створення ЯПЦ, вона і до цього часу не введена до неї і залишається затвердженою лише наказом першого заступника міністра енергетики. Будь-яка ініціатива з боку Міністерства палива та енергетики з цього приводу невідома.

Відсутність у Комплексній програмі розділів, які стосуються питань поводження з відпрацьованим ядерним паливом (ВЯП), призводить до того, що Програма не може вважатися комплексною. Крім того, відсутність чітко визначених законом рівнів компетенції та відповідальності за прийняття рішень стосовно ВЯП, призводить до проявів правового нігілізму з боку господарюючих суб’єктів у ядерній енергетиці, повзучому будівництву незаконних об’єктів поводження з ВЯП.

У липні 2003 року Мінпаливенерго розробило та своїм наказом затвердило “Першочергові заходи щодо виконання Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні”. Однак окремі положення цього документа не узгоджуються з положенням діючої Комплексної програми створення ЯПЦ, затвердженої постановами Кабінету Міністрів України.

На адресу робочої групи Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки надійшли пропозиції від Мінпаливенерго, Державного комітету ядерного регулювання, Мінпромполітики, Мінфіну, НАЕК “Енергоатом”, Національної комісії регулювання електроенергетики, Національної академії наук України, ГоловКРУ, ЗАТ “СП УКРТВЗ”, ННЦ “Харківський фізико-технічний інститут”, Українського науково-дослідного та проектно-розвідувального інституту промислової технології, Придніпровського наукового центру, ДП “СхідГЗК”, ДП “Смоли”, ДНВП “Цирконій”, в яких йдеться про шляхи покращення ситуації зі створенням ЯПЦ.

Створені робочою групою секції очолили: заступник міністра палива та енергетики України Штейнберг М.О., член НКРЕ Котко В.Г., голова ДКЯР Грищенко В.В., народний депутат України Бронніков В.К., академік НАНУ Бар’яхтар В.Г., генеральний директор ННЦ “ХФТІ” Лапшин В.І., генеральний директор ЗАТ “СП УКРТВЗ” Уманець М.П., які надали матеріали щодо оцінки стану справ в ЯПЦ, пропозиції щодо виконання Комплексної програми створення ЯПЦ.

Всі рекомендації та пропозиції цих установ добре відомі у Кабінеті Міністрів, але ним практично нічого не зроблено для виправлення ситуації.

Кабінетом Міністрів України не були взяті до уваги рекомендації засідання робочої групи Комітету Верховної Ради з вивчення ситуації щодо створення в Україні ядерно-паливного циклу, яке відбулось 04.04.03 р., зокрема, у визначенні виконання Комплексної програми створення ЯПЦ одним з найважливіших завдань ядерно-енергетичного комплексу, у необхідності провести в місячний термін ретельну перевірку стану виконання Комплексної програми, ефективності використання коштів на підприємствах ЯПЦ, вжиття заходів до притягнення до відповідальності винних у неналежному фінансуванні Фонду ЯПЦ та виконанні вищезазначеної програми.

Ситуація, що склалася з виконанням Комплексної програми створення ЯПЦ, свідчить про втрату Кабінетом Міністрів України контролю над процесами у стратегічно важливій галузі енергетики, за що мають нести персональну відповідальність президент НАЕК “Енергоатом” С.Б.Тулуб, колишній Секретар РНБОУ Є.К.Марчук та куратор паливно-енергетичного комплексу у Кабінеті Міністрів - Віце-прем’єр міністр В.А.Гайдук.

З метою виправлення ситуації, що склалася зі створенням ядерно-паливного циклу в Україні, робоча група пропонує Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки:



1. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1.1. Внести зміни до Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні, включивши до неї галузеву Програму №7 “Поводження з відпрацьованим ядерним паливом атомних електростанцій” (наказ Міненерго №7 від 13.03.00 ) та узгодити її з “Першочерговими заходами щодо виконання Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні”(наказ Мінпаливенерго №414-ДСК від 06.08.03 ).

1.2. Заслухати питання щодо ситуації, яка склалася зі створенням ЯПЦ в Україні, з залученням спеціалістів зацікавлених міністерств та відомств на одному з найближчих засідань Уряду.

1.3. З метою забезпечення управління фінансовими ресурсами, які виділяються на реалізацію Комплексної програми створення ЯПЦ, впродовж місяця затвердити положення про Фонд створення ЯПЦ та вирішити питання щодо надання йому статусу юридичної особи.

1.4. З метою удосконалення організаційного забезпечення реалізації Комплексної програми створення ЯПЦ в Україні до кінця
2003 року розглянути питання про доцільність створення державної атомно-промислової компанії на базі активів атомної промисловості. Розглянути у цьому контексті подальші перспективи розвитку ЗАТ “СП УКРТВЗ” та НАЕК “Енергоатом”, підприємств ядерної промисловості.

1.5. Розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект, що забезпечив би законодавче врегулювання питань створення ядерно-паливного циклу в Україні, і який би включав пропозиції, що стосуються державної політики по всім напрямкам створення ЯПЦ, а також по розподілу компетенції на всіх рівнях законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування при прийняті рішень з питань розвитку ядерної енергетики та промисловості .

1.6. З метою реалізації положення ст. 17 Закону України “Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”, до кінця 2003 року забезпечити розробку та затвердження переліку ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення.

2. Рекомендувати Мінпаливенерго:

2.1. Погодити з Кабінетом Міністрів України програму першочергових заходів щодо виконання Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу в Україні та доповісти у другому кварталі 2004 року про хід її виконання на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

2.2. Створити робочу групу з антикризового управління промисловими підприємствами ЯПЦ начолі з заступником міністра. Заслухати результати її роботи на колегії міністерства у І кварталі 2004 року.

2.3. Забезпечити повне перерахування Компанією «Енергоатом» коштів, передбачених тарифом на фінансування Комплексної програми створення ядерно-паливного циклу. Мінпаливенерго надати Кабінету Міністрів України в місячний термін пропозиції щодо вилучення з тарифу НАЕК “Енергоатом” складової на відрахування до Фонду ЯПЦ та введення замість неї цільової надбавки до оптового тарифу на електроенергію для фінансування ЯПЦ і створення з цією метою спеціального фонду Держбюджету, в який направлятимуться кошти від ДП “Енергоринок” за рахунок зазначеної надбавки.

2.4. В місячний термін провести аналіз цінових пропозицій та якості ядерного палива для українських АЕС. Спільно з Міністерством закордонних справ підготувати відповідні директиви та винести питання щодо необхідності підписання довгострокової угоди про закупки свіжого ядерного палива для АЕС та вивіз відпрацьованого ядерного палива на міжурядову українсько-російську комісію.

3. Рекомендувати Мінфіну, Мінекономіки за поданням Мінпаливенерго передбачити фінансування за рахунок державних коштів будівництва підприємства з видобутку урану на базі Новокостянтинівського родовища уранових руд та заходів з поводженням з радіоактивними відходами уранового виробництва колишнього ВО «Придніпровський хімічний завод».

4. З метою концентрації зусиль науковців різних спеціальностей, рекомендувати президії Національної академії наук України розглянути питання щодо доцільності створення в НАН України Науково-дослідного інституту атомної енергетики, поклавши на нього, серед іншого, завдання наукового супроводу проблеми створення ядерно-паливного циклу.

5. З метою координації робіт з створення ЯПЦ, рекомендувати Мінпаливенерго та НАН України утворити спільну науково-технічну раду, доручивши їй розробити та здійснювати координацію виконання Комплексної програми наукових досліджень в інтересах ядерно-енергетичної галузі.

6. Доручити Кабінету Міністрів України:

6.1. Розробити та надати до Верховної Ради України Концепцію національної ядерної політики України.

6.2. Розглянути питання доцільності подальшого існування в одному міністерстві ресурсної енергетики та електроенергетики (яка є більш високотехнологічною та наукоємкою).

6.3. Провести розслідування причин зриву виконання Комплексної програми створення ЯПЦ і вжити до посадових осіб, які не забезпечили належне фінансування Програми, заходів дисциплінарного впливу.

7. Звернутися до Президента України з пропозицією розглянути питання щодо відповідності займаним посадам президента
НАЕК “Енергоатом” С.Б.Тулуба, Віце-прем’єр-міністра України В.А. Гайдука.

8. Передати документи по фактах діяльності або бездіяльності посадових осіб, причетних до зриву виконання Доручень Президента України, незабезпечення фінансування Комплексної програми створення ЯПЦ у розмірах, визначених урядовими документами до Генеральної прокуратури України для вжиття заходів, згідно чинного законодавства.


Народні депутати України, члени робочої групи

Деркач А.Л.