Ренесанс атомної енергетики, який спостерігається в усьому світі, є підтвердженням того, що розумної та економічно обґрунтованої альтернативи для неї на сьогоднішній день не існує.



Ставку на мирний атом зробили США, Росія, Китай, Австралія, Іран, Єгипет, Індія та багато інших країн.

Україна також пов'язує своє майбутнє з атомною енергетикою, розвиток якої належить до основних пріоритетів затвердженої в березні нинішнього року «Енергетичної стратегії України до 2030 року». Згідно з цим документом, у найближчі два з половиною десятиліття АЕС повинні утримати за собою виробництво більше половини обсягу електроенергії в державі. Для досягнення такої амбітної мети необхідно не лише подовжити ресурс деяких діючих енергоблоків, але й спорудити нові атомні потужності.

Про ці та інші напрями розвитку вітчизняної атомної енергетики ми попросили розповісти президента ДП НАЕК «Енергоатом» Андрія Деркача.



Важливо правильно визначити пункт «В»



— Андрію Леонідовичу, минуло вже більше двох місяців з часу Вашого призначення на цю відповідальну посаду. Щоправда, Ви і раніше, як кажуть, «були в курсі», очолюючи понад рік Наглядову колегію «Енергоатому» та працюючи першим заступником голови профільного парламентського Комітету. Втім, напевно, тільки зараз дістали можливість глибоко і ґрунтовно вивчити ситуацію в галузі, а також оцінити рівень завдань та існуючих проблем…

А.Д.: Справді, одна справа — спостерігати збоку, хоч і зблизька, а інша — безпосередньо зануритися в буденне життя сорокатисячного колективу Компанії, що генерує половину виробленої в країні електроенергії та об'єднує, крім чотирьох АЕС, низку підприємств, які забезпечують постійну роботу станцій.

Багато про що я справді добре знав і раніше. Зокрема, очолюючи орган громадського контролю, яким була Наглядова колегія НАЕК, основну увагу приділяв питанням контролю за рівнем безпеки АЕС, за допомогою Колегії вдалося реалізувати конкретні заходи щодо здійснення першочергового фінансування робіт з підтримання ядерної безпеки, а також забезпечення прозорості процесу прийняття рішень та сприяння розвитку економічної моделі роботи Компанії та енергоринку в цілому.

Однак ви розумієте, що, не працюючи в Компанії, володіти інформацією в повному обсязі було фактично неможливо. Тому насамперед поставив перед собою завдання: якнайшвидше осмислити реальний стан справ, провести, якщо можна так висловитися, інвентаризацію проблем, щоб, систематизувавши їх за конкретними напрямами, визначити оптимальні шляхи подолання.

Вже упродовж перших днів роботи з’ясувалося, що в Компанії, на жаль, далеко не все відбувалося так, як би того хотілося, і починати довелося з наведення елементарного порядку. Деякі речі мене здивували, а деякі просто вразили.



— Що ж Вас так здивувало?

А.Д.: Зокрема, йдеться про не завжди зрозумілі підходи в Дирекції та деяких відокремлених підрозділах до вирішення поставлених завдань, дотримання існуючих нормативів, загальний рівень виконавської дисципліни і наполегливе небажання відмовитися від руху «второваною стежкою».

Буду відвертим, мене вразило напрочуд легковажне ставлення ключових посадовців з колишнього керівництва НАЕК до таких визначальних у плані забезпечення безпечної експлуатації потужностей питань, як дотримання графіку планово-попереджувальних ремонтів, забезпечення постачання необхідного обладнання, своєчасне та в повному обсязі задоволення технічних заявок станцій і багато іншого.

Чого вартий хоча б останній випадок вражаючої безвідповідальності, коли, ігноруючи абсолютно вмотивовані попередження головного інженера Южно-Української АЕС про необхідність ремонту турбогенератора третього блоку, який уже на ладан дихав, керівництво Компанії на рівному місці доводить ситуацію до аварійної зупинки реактора, що, окрім посилення небезпеки, спричинило невиправдані збитки на півтори сотні мільйонів гривень. Документи знаходяться в прокуратурі.

А постачання некондиційного обладнання?.. Ну поясніть, яка могла виникнути вагома причина (крім, напевно, усім зрозумілої), щоб придбати для ЗАЕС імпортний електрощит за ціною, котра вдвічі перевищує митну, та до того ж, як виявилося, з невідповідними технічними параметрами? Кілька місяців він лежить мертвим вантажем на складі, заморозивши кошти, конче необхідні для інших потреб Компанії. Була це безгосподарність чи умисна дія — з’ясують правоохоронні органи.

Ще один красномовний приклад. На вимогу МАГАТЕ і розробленого відповідно до цього календарного графіка в поточному році слід було повністю замінити на станціях протипожежне устаткування, термін експлуатації якого закінчився, а також створити сучасну систему сигналізації. Проте хитрі маніпуляції з визначенням переможця тендеру, який не мав жодної проектної документації на передбачуване постачання складного устаткування, призвели до повного зриву вказаних заходів. Логічною реакцією на це став запит народного депутата України Володимира Сівковича на ім'я секретаря РНБОУ, генерального прокурора і голови СБУ щодо можливих навмисних злочинних дій керівних посадовців «Енергоатому» у сфері дотримання вимог безпеки на українських АЕС. У результаті Дирекцією було прийнято рішення розглянути означене питання на науково-технічній раді, запросивши фахівців департаменту пожежної охорони МНС, і рекомендувати однотипне технічне рішення для всіх енергоблоків з корекцією ціни у бік зниження.

Взагалі, під час вивчення виробничого і фінансового стану справ виявилося чимало фактів, які дають підстави стверджувати, що для деяких посадовців інтереси Компанії мали далеко не першочергове значення, а в їхніх діях простежувалися чіткі прояви зловживань. Конкретніше говорити про це передчасно, бо зараз триває детальне опрацювання фінансово-економічної документації, аналіз укладених договорів, умов і результатів тендерів, що відбулися, та об'ємного масиву іншої важливої інформації. Однак стосовно кожного випадку, що викликає сумнів, буде зроблено відповідні висновки, аж до залучення правоохоронних органів.

Повторюю, йдеться про наведення елементарного порядку. Адже перш ніж просуватися вперед, необхідно знати точку відліку, вихідні дані, без яких неможливо визначити вектор руху. Якщо ми хочемо з пункту «А» потрапити до пункту «В», то потрібно чітко окреслити мету і траєкторію руху. До речі, вона не обов'язково матиме вигляд прямої, але рухатися слід так, щоб не опинитися раптом у пункті «С» і не шукати виходу з глухого кута.

Як у Дирекції, так і у відокремлених підрозділах переглядаються типові договори. Мені незрозуміла позиція юристів Компанії, коли в договорах не визначено відповідальності підрядників і постачальників, натомість успішно виписано санкції для «Енергоатому». Тепер, запевняю вас, усе буде навпаки, і відповідальність покладатиметься саме на компанії, які працюють з НАЕК.

Упродовж місяця ми відмовилися від кредитних ліній з високими відсотковими ставками — 15-17% — і відкрили нові під 13,5% з консорціумом банків.

Тобто, ще раз наголошу — нова команда прийшла не руйнувати, а будувати, і будувати пліч-о-пліч з дружним, згуртованим, досвідченим колективом Компанії і на благо Компанії.



— А як підлеглі сприймають Ваші дії? Не відчуваєте опору?

А.Д.: Протидія, безумовно, існує. Найперше - з боку людей, які сидять на «годівницях», або запідозрених у панських замашках, котрі, звільнившись із Компанії, лютують, поширюючи всілякі плітки та друкуючи замовні статті. Проте хочу вас запевнити, що будь-які спроби подібного тиску на керівництво Компанії марні. Вони не матимуть результату. Повернення до старих схем безвідповідальності і зловживань уже неможливе, як не знайдеться віднині в галузі місця для людей, котрі звикли розбазарювати наліво-направо гроші та поводитися як можновладці. Матеріали ревізій все одно буде передано до відповідних органів для прийняття рішення.

Загалом, можу повідомити, що з багатьох питань уже зроблено висновки, знайдено моделі рішень, щодо решти — триває активна робота.

Основне, люди усвідомлюють, що нове керівництво Компанії — це підготовлені для розв’язання масштабних завдань менеджери, кожний з яких — досвідчений професіонал у довіреному йому напрямі. І мета цієї команди — в досить стислі терміни значно поліпшити стан справ у галузі шляхом її реформування на основі детально розробленої і максимально вивіреної програми дій.

Зауважу, що ми відчуваємо підтримку власних дій, так би мовити, знизу, від колективів станцій, і це додає впевненості в правильності обраного шляху. У нас достатньо можливостей і важелів впливу на керівників, щоб змусити їх належним чином займатися соціальними питаннями. А з тими, хто не бачить крізь тоноване скло іномарок реальних потреб людей, будемо прощатися.



Необхідність корпоратизації назріла давно



— А за яким принципом Ви підбирали собі команду і чи не постраждає в результаті кадрових змін справа?

А.Д.: З усією відповідальністю заявляю, що посади розподілялися не під прізвища, а винятково під конкретні функції. Легко простежити, що нові кадрові призначення торкнулися лише вищої керівної ланки. Інженерно-технічний склад залишився практично без змін.

Я свідомий того, скільки часу потрібно для підготовки професійного інженера, а тим паче — керівника того чи іншого підрозділу, щоб він повною мірою відповідав рівню завдань надзвичайно складної і такої специфічної галузі, як наша. Наразі ми працюємо над тим, аби створити належні виробничі та соціальні умови, за яких знання і досвід цих людей були б максимально використані, а вони при цьому ще більше пишалися власною професією і цінували причетність до Компанії.

Нещодавно я поставив завдання вивчити можливість повернення до галузі кваліфікованих спеціалістів, які з тих чи інших причин пішли зі станцій і багато хто з них працює тепер за кордоном. Ми повернули Віктора Васильовича Стовбуна, ведемо перемовини з іншими професіоналами, чий потенціал нам дуже знадобиться.

Стосовно ж нових людей у керівництві «Енергоатому», то це фахівці досить високого класу, які добре виявили свої ділові риси на різних відповідальних посадах. Вони складатимуть ядро проектного менеджменту, який буде сформовано в НАЕК за відносно короткий час.



— Який зміст Ви вкладаєте в це поняття і яку користь може принести впровадження подібної форми управління Компанією?

А.Д.: Необхідність переходу саме до проектного менеджменту диктують нам найперше ті цілі, які ми для себе визначили. Завдання, що стоять перед галуззю, змушують думати не просто про посилення якоїсь окремої структурної ланки або удосконалення того чи іншого напряму. Це вже непродуктивно. Нам слід зробити такі кроки, ухвалити такі рішення, які в найближчому майбутньому дозволили б докорінно змінити підходи до організації діяльності Компанії і визначення її ролі в розвитку вітчизняної атомної енергетики.

Нинішня організаційна модель, як кажуть, застаріла вже морально і, на моє глибоке переконання, об'єктивно вичерпала можливості вдосконалення. Компанія готова до реорганізації і незабаром ми розпочнемо перетворення її на акціонерне товариство.

Увесь пакет акцій залишиться в державі, проте корпоратизація, яку цілком реально провести за три роки, дозволить якісно видозмінити систему взаємин усередині самої Компанії, реалізувати нові великі проекти, підняти на якісно вищий рівень управлінську систему, а головне — відкриє доступ до серйозних інвестицій. Зазирнувши в наші з вами плани, кожен переконається, що вони конче потрібні. Адже тільки на програму модернізації і підвищення безпеки необхідні кошти, які навряд чи зможе потягнути держбюджет. Та нам і не треба його перенавантажувати, виходячи з постійно зростаючої соціальної складової бюджету.

Наразі ми уважно вивчаємо рекомендації зарубіжних експертів, спеціально залучених для супроводження процесу корпоратизації, і я переконаний, що грамотно побудована модель акціонування додасть могутнього імпульсу розвитку галузі та допоможе впровадити прогресивні підходи до ведення нашого складного господарства, давно апробовані в країнах з розвиненою ринковою економікою. Ці новації дозволять нам впевненіше, якщо хочете — сміливіше рухатися вперед, щоб через три роки «Енергоатом» став сучасною європейською компанією.



Головне багатство — люди



— Втім, подібні зміни, як правило, суттєво впливають на долі людей. Вони, напевно, вже турбуються про своє майбутнє. Хтось боїться втратити роботу, хтось можливого переміщення…

А.Д.: Ці побоювання зайві. Корпоратизація відбуватиметься виключно з урахуванням користі для колективу і почнеться з перегляду принципів соціальної політики. Її нова концепція, що передбачає більше двадцяти позицій, розробляється за безпосередньої участі профспілок, з якими узгоджуватимуться всі напрями.

Ми плануємо особливу увагу приділити розвитку міст-супутників, удосконаленню всього комплексу сучасної інфраструктури, зведенню більших обсягів комфортного житла, забезпеченню доступу наших працівників і членів їх сімей до якісного медичного обслуговування, освіти, облаштованого побуту і змістовного дозвілля.

Це не порожні обіцянки, а невід'ємна складова поняття «культура безпеки», про яку в атомній енергетиці забувати у жодному разі не слід. Перед нами постало одне загальне і надзвичайно важливе завдання — повернути довіру суспільства до атомної галузі, а домогтися цього можливо лише за умови, що робота наша буде максимально відкритою, прозорою, а збільшення виробництва електроенергії супроводжуватиметься постійним підвищенням рівня експлуатаційної безпеки.

Ви добре розумієте, що залежить це насамперед від атомників, від їхнього професіоналізму та гранично відповідального ставлення до справи. Вони повинні почувати себе комфортно як на виробництві, так і вдома. Тому я вважаю, що турбота про людей — це не тільки своєчасна виплата зарплати. Нам необхідно впроваджувати ефективно діючі в розвинених країнах правила корпоративної етики, корпоративної культури і формувати стійкі об'єднуючі засади у стосунках між адміністрацією і персоналом.

Сьогодні, наприклад, відкритими стали бази відпочинку в селі Циблі поблизу Києва — «елітні гектари», які використовуватимуться молодіжною профспілкою Компанії. Заселяються, нарешті, житлові будинки на ЮУАЕС і РАЕС, які стояли по півроку через безвідповідальність і нехлюйство, налагоджується система ефективної допомоги СМСЧ, де проведено ревізію на предмет наявності устаткування та відпрацьовано схеми придбання всього необхідного. Разом з профспілковим комітетом цього року ми справедливо поставилися до виплати премій до професійного свята — Дня енергетика.

Атомники заслуговують і повинні жити повнокровним, цікавим життям. Тому ми разом будуватимемо його. Головне — відчувати взаємну підтримку і пам'ятати, що наше майбутнє залежить саме від нас.